Звідки беруться чудові кольори і відтінки ясного неба?

Виявляється, це сонячний промінь забарвлює повітря високо над нашою головою! Сонце посилає на Землю свої промені, але їм доводиться пробиватися через товстий шар повітря, що огортає Землю. А сонячний промінь, багатобарвний, він складається з червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього та фіолетового кольору. І ось, коли цей багатоколірний промінь проходить через товстий шар повітря, частинки повітря розсіюють, розбризкують всі кольори сонячного спектру, але більше за все, більше за все саме його блакитну частину, і тому небо набуває блакитним кольором.
Тому що колір неба - це блакитні бризки різнобарвного сонячного променя.

ЧОМУ БУВАЄ ВЕСЕЛКА?

До чого ж весело влітку шльопати по калюжах під час теплого дощу! В одних трусиках! Як під душем, тільки краще! Тому що пахне дощем, мокрою землею, травою, а повітря чисте, свіже. Добре!
Але ось дощ вщухає. Вже де-не-де з'явилися на небі блакитні просвіти, в них відразу ж прослизає сонячний промінь, а великі краплі дощу ще падають і падають ... І раптом хтось радісно кричить:
Веселка! Дивіться - веселка!
І справді, через усе небо перекинулася різнобарвна дуга, наче величезні ворота в небі. Звідки вони взялися? Хто їх побудував так швидко і так гарно?
Промінь сонця і дощові краплі.
Адже веселка - це і є сонячний промінь. Він проходить через дощові краплі, як крізь призми, заломлюється і відбивається на протилежній стороні неба у вигляді величезної, різнобарвною дуги.
Ось чому можна сказати, що побудували веселку сонячні промені і дощові краплі.

ЧОМУ ТРАВА ЗЕЛЕНА?

Зелений лист! Він вбирає в свої клітини вуглекислоту, а виділяє в повітря кисень,
Це йому потрібно. А для чого?
Сонце - головне джерело життя. Промінь сонця падає на лист. У клітинах листа є зелена речовина, яка називається хлорофіл. І в зеленій частині рослини - в листі, у траві - за допомогою хлорофілу виробляються найважливіші поживні речовини, без яких не може обійтися ніщо живе: ні людина, ні тварина, ні сама рослина. Ці поживні речовини - крохмаль, цукор, білок. З них, головним чином, побудоване наше тіло, тіло тварини і самих рослин,
А виробляє їх зелений лист з вуглекислоти, яку бере з повітря, і води, яка завжди є в клітинах!
У зеленому листі, в його клітинах з хлорофілом працює дивна фабрика. Вона буває, що називається, «на ходу» тільки тоді, коли на неї падає світло. Впав на лист світло - і почалася велика робота життя. Немає світла - і завмирає фабрика зеленого листа.
Ніде більше в усьому світі з усім його різноманіттям, ніде, - тільки тут, в зеленому листі, в зеленій частині рослини, виробляються найважливіші поживні речовини. Зникни раптом зелений лист - і все на нашій планеті Земля вимре!
А чому ж все-таки лист зелений, чому трава зелена?
Завдяки хлорофілу.
Всі перетворення відбуваються в зернах хлорофілу. А хлорофіл поглинає всі кольори сонячного спектру, крім зеленого, зелений промінь він відображає-і ми бачимо лист зеленим.
Ось чому трава зелена.

ЧОМУ ЖОВТІЄ ЛИСТЯ?

Отже, лист зелений тому, що зелений хлорофіл. Він додає листу таке забарвлення.
Ну а чому восени листя стає жовтими квасними, фіолетовими?
Хлорофіл легко руйнується. Але влітку він швидко легко відновлюється, і листя залишаються свіжими, зеленими. Забарвлення листа не змінюється, утворення хлорофілу не відстає від його руйнування.
Але ось дні убувають. Світла стає все менше і менше. Між тим зерна хлорофілу продовжують все так само швидко, як і влітку, руйнуватися, а нові утворюються повільніше, їх стає менше, і лист блідне.
Але в клітинах листа є я інші фарбувальні речовини - жовті, тільки влітку буйна зелень хлорофілу їх заглушає, а тепер, коли хлорофіл поступово руйнується, вони виступають яскравіше. Листя жовтіють.

ЧОМУ ЙДУТЬ ДОЩІ?

Дощ - саме звичайне явище природи. А що ви про нього знаєте? Ви щось неясне лепече про хмарах: що, мовляв, у хмарах вся справа. Ну, а звідки беруться хмари?
Словом, як не крути, а доведеться розповісти вам зараз, чому буває дощ, як збираються хмари і багато іншого!
Сонце зігріває воду в океані, в морі, в річці, в будь-якій калюжі.
Вода випаровується, перетворюється на прозорий пар і піднімається догори, туди, куди захоплюють її за собою теплі потоки повітря, тому що тепле повітря легше холодного, він завжди прагне помчати вгору.
Піднімається все вище легкий водяна пара від нагрітої сонцем землі забирається він високо, туди, де постійно, навіть у самий спекотний літній день, дуже холодно, як взимку.
Пар теплий, а коли він торкається до холодного повітря, то перетворюється на крихітні крапельки води.
Крапельки легенькі, як пух, вони відмінно тримаються в повітрі, парять і весь час переміщаються, тому що їх підштовхують все; нові й нові потоки теплого повітря, що піднімаються з землі.
Тепле повітря підкидає крапельки ще вище, холодний тягне їх униз, і так вони і літають, крихітні мандрівники, то вгору, то вниз, вони танцюють, зливаються разом, стають більшими.
Їх дуже-дуже багато, і всі разом вони утворюють хмару.
У верхній частині хмари крапельки замерзають - там дуже холодно, вони перетворюються на крижинки, ростуть, важчають, ось вони вже не можуть триматися в хмарі і падають вниз. А падаючи, тануть, бо внизу куди тепліше; знову стають крапельками води, зливаються разом - і на землю йде дощ.
Трапляється іноді, що разом з дощем падають на землю крижані кульки, і дрібні і великі - як коли.
Ви вже здогадалися, що це град!
Він утворюється в тих випадках, коли шматочки льоду не встигають по дорозі розтанути і крижаними кульками лягають на землю.

ЧОМУ МОРЕ СОЛОНЕ?

Море, можна сказати, не просто солоне; воно гірке, солоне нестерпно, огидне на смак. Адже недарма люди, що зазнають лиха у відкритому морі без запасу прісної води, можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо.
Річки нестримно прагнуть до моря. Всі річки земної кулі. Вони біжать до нього довгими звивистими шляхами, вони вливаються в озера з одного боку і випливають з іншого, щоб продовжити свій біг до моря. До моря! До моря!
Чому?
Та тому що рівень морів і океанів завжди нижче рівня суші. І шлях води завжди йде під ухил. Тому-то всі ріки і течуть до моря.
Вони течуть до моря і приносять йому дари, накопичені ними за свій довгий шлях і на землі і під землею.
Підземні струмки і ріки, пробиваючи собі дорогу серед гірських порід, розчиняють деякі породи й забирають із собою частинки різних солей. Але ось підземний струмок вирвався на волю, побіг по землі, потрапив у річку і змішав з нею свої води, а у водах цих річок теж є солі, бо річка вимиває їх з грунту.
І ось річки примчали до моря, віддали йому свої води. А потім ... Потім сонце пригріло поверхню морської води, вона стала випаровуватися, крапельки води перетворилися в пару і піднялися до неба, потім пролилися на землю дощем, прослизнули під землю, стали підземною річкою, вирвалися на поверхню, злилися з водами наземних річок і потрапили в море, знову випарувалися й ... Можна без кінця повторювати одне і те ж, тому що так відбувається кругообіг води в природі.
Але, випаровуючись, крапельки води залишають моря той маленький вантаж солей, що вони принесли з собою. Крапельок так багато, що ніколи їх не перерахувати; проробляють вони свій шлях у природі стільки часу, що це теж не легко порахувати, і маленький важок солей однієї краплі в кінці кінців стає величезним.
Ось чому море солоне!

Чому бувають тумани?

Стеляться над землею осінні тумани. Здається, ніби низько-низько спустилися хмари і оповили землю білим густим покровом.
Та це так і є! Тому що і хмари в небі, і тумани низько над землею - не тільки близькі родичі, а можна сказати, близнюки. І там і тут вони складаються з крихітних крапельок води.
І в хмарах на небі, і в туманах над землею ці крапельки утворилися з прозорого водяної пари. Потрапляє ця пара в потік холодного повітря і починає згущуватися, перетворюватися в крапельки води.
Якщо крапельки утворилися високо в небі, вони стали хмарами, а якщо низько над землею - туманом. Тумани бувають в усі пори року, втім, ви це і самі знаєте -
не раз доводилося вам бачити туман і навесні, і влітку, і навіть взимку.
Зазвичай тумани стеляться над річкою, в низині, там, де іншого вологи, де в повітрі багато водяної пари. Найгустіше туман буває вранці, коли земля сильно охолоджується.

ЧОМУ БУВАЄ РОСА?

Добре річним рано вранці бігти на річку купатися. Вода тепла, повітря свіже і запашний, а в траві на березі крихітні краплі-намистини виблискують в променях ранкового сонця. Їх багато, вони всюди, так і здається, що в траві загубилися осколки кришталю і грають червоними, зеленими, синіми вогнями. Це роса!
Близька родичка туманів!
Роса випадає ввечері.
Всю ніч лежить вона на траві і рано вранці не відразу випаровується, так що встигаєш замочити босі ноги холодною блискучою росою.
Удень сонце насамперед нагріває землю, а потім вже від землі нагріваються трава, квіти, повітря.
Але ось настала ніч. Тепер в першу чергу остигає земля, вона перша віддає тепло, легкий тепле повітря піднімається від землі, прагне полетіти в вишину. На його місце йде холодний.
Остигає трава, квіти, листя. Але ж відомо, якщо волога, яка є в повітрі у вигляді водяного прозорого пара, доторкається до чого-небудь холодного, вона охолоджується і перетворюється в крапельки води.
Але, для того щоб випала роса, потрібно, щоб температура повітря знизилася до певної точки. У різні години дня, в різну погоду, в різних місцях землі ця точка може бути іншою. І коли створюються певні умови, то роса випадає.
При рясному скупченні водяної пари в повітрі досить і невеликого пониження температури, щоб трава покрилася маленькими водяними крапельками.
... Ранній ранок.
Ось крихітні круглі намистини лежать на траві, в чашечках квітів, на листі. Вони грають па сонці різнокольоровими променями, і здається, ніби розсипані в траві маленькі осколки кришталю!

ЧОМУ БУВАЮТЬ СНІГОВІ ВІЗЕРУНКИ НА ВІКНА?

Красів сніжний візерунок на вікнах і в блиску ранкового сонця, і в густій синяві зимових сутінків ...
В один з вечорів біля вогника я запитала дідуся, чому з'являються на вікнах снігові візерунки. І він сказав мені, що їх малює сам Мороз Іванович! А як? І чим він малює?
Уявіть собі, водою! Прозорим водяною парою, який, як ми вже добре з вами знаємо, завжди є в повітрі. Є він і в кімнаті. І між подвійними рамами вікон - всюди! Теплі пари води осідають на холодних стеклах вікон і перетворюються в кристали льоду, так само як сніжинки в небесній височині. Таких крижаних кристаликів багато, вони з'єднуються один з одним. Для того щоб почалася кристалізація, першим крижаним кристалика потрібно на чомусь осісти. Нехай це буде порошинка. Або слід від ганчірки, якій протирали вікна. Крижинки групуються на нерівностях, на ледь помітних подряпинах на склі, і поступово виростає крижаної сад на вікні з надзвичайними кольорами, блискучими в променях зимового сонця!

ЧОМУ БУВАЮТЬ ГРОЗИ?

Свинцеві хмари затягнули небо. Блискавка, гримить грім, потоки води обрушуються на землю, дерева метушаться під сильним натиском вітру.
Гроза! Могутнє, грізне, чудове явище природи!
Гроза - ви помітили?-Зазвичай вибухає після задушливого дня. Величезні темні хмари клубочаться в небі. Дивлячись на них знизу, не скажеш, що вони такі величезні, по декілька кілометрів у висоту! Нам знизу здається, що вони стоять спокійно, ми і не підозрюємо, які всередині них вирують вихори, як потоки повітря мчать знизу вгору і згори вниз. На самому верху таких хмар - сильний мороз, і крапельки води, потрапивши туди, відразу ж замерзають, перетворюються на шматочки льоду. Крижинки стикаються між собою, кришаться і заряджаються при цьому електрикою. Маленькі шматочки льоду залишаються нагорі хмари, а ті, що побільше, не можуть утриматися, вони падають вниз, де тепліше, і швидко тануть. І ось вже верхня частина хмари несе позитивний електричний заряд, а нижня - негативний, між ними проскакує іскра. Блискавка! Блискавка миттєво нагріває повітря навколо, повітря від тепла швидко розширюється, і відбувається вибух. Грім!
Крихітну і цілком безпечну грозу ви можете влаштувати в своїх волоссі, якщо їх причісувати пластмасовою гребінкою. При світлі дня буде чути тільки легкий
тріск, а в темряві можна побачити і іскорки. Тому що від тертя і гребінка і волосся заряджаються позитивним і негативним електрикою. І відбувається мініатюрна суха гроза.
Під час справжньої грози від хмари заряджаються і земля, і гори, і дерева. І якщо хмара несе негативний заряд, а гори, і земля, і дерева - позитивний, то іскра проскакує між ними.
... Відвирує гроза. Розсіються темні хмари, стане свіжо, легко дихати. Недарма древні слов'яни шанували бога грози - не тільки грізного, а й милостивого.

Коментарi