Загартовування дитини

Загартовувати потрібно дітей з груд¬ного віку. Насамперед не слід кутати дітей, у теплу погоду загортати у ватні ковдри, зав’язувати шию хусткою, прикривати го¬лову чепчиком, косинкою — все це не дає ніякої користі і може пошкодити здоров’ю.
Вже у півтора-два місяці дитині, якщо тільки температура повітря не нижча 20 градусів, рекомендується робити повітряні ванни.
Для цього дитину 1 або 2 рази на день кладуть на 2—3 хвилини голеньку на ліжко. Поступово дитина звикає і до більші холодного повітря. Тоді можна не припиняти ванни навіть при 16 градусах тепла.
Поступово слід збільшувати і тривалість повітряної ванни: до,б місяців її доводять до 5 хвилин і повторюють! по 4 рази на день. Дитина однорічна може приймати і півгодинну! повітряну ванну. Лежати дитина повинна і на спині і на животі.
Влітку повітряні ванни краще робити на свіжому повітрі, у затінку, але поблизу від освітленого сонцем місця.
Дуже корисні вогкі обтирання. Робити їх треба починати,, коли дитині мине 3—4 місяці. М’яку рукавичку вмочують у пі¬дігріту до 37 — 38 градусів воду і злегка обтирають дитині спо¬чатку руки (одразу ж треба їх насухо витерти), потім ноги, груди, живіт, спинку.
Поступово треба знижувати температуру води, щоб для 12-місячної дитини вона не перевищувала 25 градусів тепла. Обтирання повинні бути приємними для дитини. Якщо вона тремтить, синіє, плаче, треба тимчасово припинити обтирання і порадитися з медичним працівником.

Принципи загартовування

При організації загартовування необхідно дотримуватися ряду правил, принципів загартовування для досягнення найбільшого ефекту від його проведення.
1. Поступове збільшення загартовуючих впливів. При загартовуванні дітей неприпустимо швидке, форсоване зниження або збільшення тривалості процедури.
2. Систематичність – це регулярне повторення загартовування, впливів, так само, як і умивання, протягом всього життя.
3. Облік індивідуальних особливостей дитини: стан її здоров'я, фізичного і психічного розвитку, типологічних особливостей нервової системи, чутливості до дії гартують. Відповідно до цих особливостей встановлюється загартовувальне навантаження.
4. Проведення загартовування при позитивному емоційному настрої дитини. Важливо, щоб процедури носили ігровий характер, а величина холодного або теплового впливу в них не супроводжувалася негативними реакціями, і сприймалися у вигляді приємно-прохолодних, приємно-теплих відчуттів.
5. Багатофакторність – зобов'язує використовувати при загартовуванні кілька фізичних факторів: холод, тепло, опромінення видимими, ультрафіолетовими, інфрачервоними променями, механічний вплив повітрям, водою та іншими факторами. Наприклад, поєднання в системі загартовування водних процедур із застосуванням обливань, охолодження повітряним потоком, з сонячними ваннами.
6. Поліграціонність – заснована на необхідності тренувань дитини до слабкої і сильної, швидкої і уповільненої, середньої за силою тимчасової дії охолодженням. Це необхідно для того, щоб штучно не закріплювати вузькі стереотипи загартованості тільки до одного діапазону перепадів температури, а виробляти готовність організму без пошкодження сприймати різні природні впливи, що зустрічаються в його повсякденному житті. Наприклад, застосування контрастних ніжних ванн з короткочасним впливом холодної та теплої води в поєднанні із застосуванням ходіння босоніж, де охолодження більш тривале і поступове.
7. Поєднання загальних і місцевих охолоджень. Оптимальна стійкість організму дитини досягається при чергуванні загальних загартувальних охолоджень з місцями, спрямованими на найбільш чутливі до дії холоду області (стопи, носоглотка, поперек). Наприклад, полоскання горла водою, обливання стоп, загальне обливання.
8. Необхідно виконувати загартовуючи процедури на різному рівні теплопродукції організму для підвищення його стійкості до температурного впливу як у спокої, так і в русі. Наприклад, поєднання загартовування дітей після денного сну (обливання ніг), коли вони перебувають у спокої, з загартовуванням їх під час фізкультурних занять на відкритому повітрі в полегшеному одязі, при зігріванні організму під час руху.
9. Облік попередньої діяльності, стан організму – передбачає зменшення дози охолодження після впливу виражених фізичних, психоемоційні навантажень і необхідних подразнень, які негативно впливають на процес термовостановленія. Наприклад, прихід дитини після перенесеної ГРВІ в сад вимагає зменшення дози охолоджуючих факторів.

Орієнтовна схема розподілу процедур при загартовуванні

Теплий період року
1. У ранкові години – полоскання горла прохолодною водою, ранкова гімнастика на відкритому повітрі з оздоровчим бігом.
2. Під час занять – фізкультурні заняття на повітрі в полегшеному одязі. Ходіння по гарячому і холодному піску, сонячні ванни.
3. Прогулянки вдень – спортивні вправи в полегшеному одязі.
4. Після прогулянки перед обідом – полоскання горла прохолодною водою.
5. Після обіду до сну вдень – полоскання горла прохолодною водою.
6. Після сну вдень – комплекс дихальної гімнастики, контрастні ножні обливання, ходіння босоніж під час гімнастики.
Холодний період року
1. У ранкові години – полоскання горла прохолодною водою, ранкова гімнастика на відкритому повітрі з оздоровчим бігом.
2. Під час занять – фізкультурні заняття на відкритому повітрі в полегшеному одязі, ходіння босоніж під час фізкультурного заняття в залі.
3. Після прогулянки перед обідом – полоскання горла прохолодною водою.
4. Після обіду перед сном – полоскання горла прохолодною водою.
5. Після денного сну – обливання ніг, ходіння босоніж під час гімнастики.

Коментарi