• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Консультативний пункт для батьків

Бібліотека /Files/images/liniya_cvety_s_devochkami.gif

/Files/images/b9adaf08d3271355bc08e743ca3f543d.jpg

/Files/images/cont.gif

/Files/images/sad1.jpg

/Files/images/7109.gif

/Files/images/218325.gif

Поради батькам, щодо адаптації дитини

до дитячого садка




* Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині.Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в групі.
* Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садку багато іграшок, діток і їй там буде добре, цікаво, весело.
* Підпорядкуйте домашній режим режиму дитячого закладу, особливо дотримуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.
* Навчіть дитину елементарним навичкам самообслуговування.
* Подбайте про психічне і фізичне здоров’я дитини.
* Повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка, про особливості здоров’я та поведінки.


/Files/images/2.gif

/Files/images/1111111.jpg

/Files/images/49990457_fc11d6f21cf1.gif

Неякісні дитячі мультфільми як загроза емоційному,духовному та моральному розвитку дитини

Мультфільми є особливо небезпечним засобом вплив, оскільки основна цільова аудиторія - діти. Водночас мультфільми є потужним світоглядотворчим засобом впливу, оскільки саме через них, нарівні з вихованням, дитиною засвоюються стереотипи поведінки в соціальних взаєминах, основні поняття про добро і зло, що потім має вирішальний вплив на все подальше життя дорослої особистості.

Вік і особливості сприйняття мультиплікаційних фільмів дитячою аудиторією. До піврічного віку діти звертають не так багато уваги на працюючий телевізор. Монотонні звуки заколисують їх; іноді вони реагують на знайому заставку. У віці від шести до вісімнадцяти місяців дитячу увагу притягають рухомі різнокольорові картинки, що з’являються та рухаються на екрані телевізора. Більшість лікарів-офтальмологів не рекомендують проглядати телевізор дітям до двох або навіть трьох років. Але якщо вже дорослі вирішили не захищати малюка від телебачення, треба пропонувати йому для перегляду тільки короткі мультики або спеціальні програми, призначені для дітей цього віку.

Дітям від півтора до трьох років важко висловити емоції, що переповнюють їх при перегляді мультфільмів. Тому потрібно давати їм необхідні пояснення, наприклад: «Це ведмедик. Ми бачили такого в зоопарку, пам’ятаєш? Він любить мед і малину. Ти теж їв малину в бабусі на дачі. А це їжачок, його друг».

Дослідження раннього розвитку мозку свідчать про те, що немовлята та малюки мають критичну потребу в прямій взаємодії з батьками та іншими дорослими (наприклад, вихователями) для здорового розвитку мозку та вироблення відповідних соціальних, емоційних і когнітивних навичок. Отже, допуск таких маленьких дітей до телевізійних програм не рекомендується!

Зверніть увагу на ці цифри:

61% Дітей молодше 5 років дивляться телевізор разом з мамою, батьком.

21% Дітей молодше 5 років дивляться ті ж передачі що й інші члени родини.

64% Дітей молодше 5 років дивляться телевізор зранку.

40% Батьків не знають, що дивиться дитина.

У віці трьох чотирьох років малюк починає усвідомлювати різницю між вигаданим і реальним світом. Він приміряє на себе різні ролі - казкового принца, попелюшки, злого вовка або людини-павука. Батькам важливо простежити за тим, щоб дитина не пішла в екранний світ «з головою». Потрібно допомогти малюкові перемкнути його уяву і творчу енергію на реальний світ: грати у футбол, збирати разом конструктор або шити наряди для ляльок.

У дитинстві дитина сприймає світ усім тілом. Її досвід цілком конкретний: на що наступила, те і бачить, що взяла в руки, те і досліджує. Дитина може облазити всі кімнати і освоїти простір всієї квартири, спробувати на дотик кожен предмет, а ось у простір телеекрана вона зайти не може. І світ розколюється в її голові, вона відволікається від освоєння простору навколо себе, перестає бути активною, завмираючи біля телеекрана. У цей час її пасивне сприйняття не бере участь у формуванні певних структур мозку. Безглузда для дитини інформація бомбардує очі, забирає час, який можна було б витратити на дослідження навколишнього світу, заважаючи природному процесу розвитку дитини.

Екран привчає дитину до малорухливості, а всі важливі функції тіла і мозку можуть розвиватися в цей період лише через рух. Рух - це життєва стихія дитини. Коли батьки вмикають телевізор, щоб дитина менше рухалася і сиділа тихо, то це можна розцінювати як насильство, яке викликає такі важкі наслідки в майбутньому, що подолати шкоду від цього майже неможливо.

До 25% мозкових структур, які в майбутньому відповідали б за логічне мислення, швидкість пошуку інформації, розвиток довгочасної пам’яті, швидкість читання, смислове сприйняття слова на слух (слова чує, а сенс їх передати не може) не розвиваються.

Які мультфільми дивиться сьогодні дитяча аудиторія? Як трапилося, що добрі, якісні мультфільми для дітей "Приключения Чебурашки и его друзей», «Винни Пух» поступово зникають із телевізійних екранів, а замість них наші діти дивляться «Тачки», «Губка Боб», «Сім’я Сімпсон» тощо? Яким чином мультфільми низької якості захопили блакитний екран?

Перші Disney-мультфільми в Україні з’явилися на початку 90-х рр. XX ст. Це були мультфільми «Король Лев», «Бембі», «Красуня і Чудовисько», «Мулан», «Ведмеді Гаммі», які виховували почуття доброти, людяності, мужності, відваги, чесності, сміливості.

Мультсеріали середини 90-х - початку 2000-х рр. («Мікі- Маус», «Том і Джеррі», «Качині історії», «Черепашки-ніндзя») - мультфільми без позитивного виховного навантаження, а навпаки, з негативним виховним. Завдати комусь болі, бійки між персонажами перетворено в них на основний елемент комедії.

У мультфільмах, починаючи із середини 2000-х рр. («Гей, Арнольд!», «Невгамовні», «Монстри»), основними персонажами є не тварини й люди, а монстри, живі предмети, звіролюди. їх перегляд зумовлює втрату у свідомості дитини образу людини, провокує прояви агресії та жорстокості.

Поради батькам:

Домовтеся з дитиною про «квоту» на перегляд телевізора. Важливо, щоб вона дотримувалася затвердженого розкладу.

Якщо ви вважаєте, що вибір дитиною тієї або іншої передачі (мультфільму, кінофільму) не зовсім вдалий, спокійно й переконливо поясніть свою позицію.

Пам’ятайте, дитяча кімната - не місце для телевізора: таке доступне задоволення складе серйозну конкуренцію читанню і розвивальним іграм.

Не використовуйте телевізор як «фон» - діти швидко переймають у батьків цю шкідливу звичку.

Поясніть малюкові, що таке реклама. Навчіть його не приймати на віру все, про що віщають з екрану.

Важливо не тільки обмежувати перегляд, а й підбирати спеціальні програми для дітей, а також час, коли ці програми показувати, тому що дитячій і підлітковій тематиці приділяється приблизно 8-13% ефірного часу.

Не дозволяйте дитині їсти перед телевізором! Бажання щось пожувати під час телеперегляду є суто рефлекторним і не пов’язане з голодом, отже ваша дитина має всі шанси заробити ожиріння чи зіпсувати шлунок смачною, але анітрохи не корисною їжею. Якщо ви самі любите засісти перед телевізором із поп-корном, горішками чи чіпсами, відвикайте.

За радянських часів усі мультфільми для дітей зазнавали спеціальної перевірки. Сьогодні цензорами повинні стати батьки. Візьміть за правило - дивитися будь-який мультфільм, який збираєтеся показати своїй дитині.

Найкращий час для перегляду мультфільмів - перша половина дня. Малюк ще не втомився, він активний, бадьорий і готовий до сприйняття інформації. А перед сном дивитися мультфільми рекомендується тільки дуже спокійні та добрі. Дітям, які легко збуджуються, такі яскраві враження перед сном взагалі не потрібні. Вони будуть погано засинати і неспокійно спати.

Пояснюйте дитині, що мультиплікаційні персонажі вміють робити речі, на які не здатні реальні люди. Нагадуйте про це періодично, а в разі чого запропонуйте пограти в якогось іншого телевізійного героя, який не літає, не б’є посуд і не топить у ванні кішку.

Намагайтеся, щоб малюк не дивився мультфільми більше 20-30 хвилин без перерви. Чим молодшим є маля, тим коротшим повинен бути мультсеанс. А якщо в дитини є проблеми із зором, то такий перегляд має бути ще коротшим. Довгий мультик краще розбити на коротенькі серії та показувати поступово.

Читайте дитині вголос казку на ніч, а на наступний вечір зробіть вигляд, що ви забули прочитане вчора та попросіть дитину розповісти, про що ви читали. Якщо вона розповідає мало, доповніть її, щоб відтворити картину, і читайте далі. Дитина буде слухати набагато уважніше, аби завтра розповісти вам більше. Так тренується довготривала пам’ять - необхідний елемент запам’ятовування і відтворення інформації в процесі навчання.

Якщо ви попросите дитину намалювати те, що вона запам’ятала з прочитаної казки, то ви тренуєте образне мислення - здатність представити почуте в картинках, а потім відтворити це на папері. Нерозвинене образне мислення відображає нерозвинений мозок дитини.

«У дітей, які проводять перед телевізором щодня по 2-3 години, кора головного мозку подібна пустелі... Вони страждають повною втратою здатності уяви. Деякі діти навіть не можуть намалювати з пам’яті побутові предмети, скажімо, чашку». (Хорст Прен)

Намагайтеся не дозволяти дитині переглядати рекламу, а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію. Стежте за змістовністю та художністю дитячих програм.

Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів (мультфільмів), використаних комп’ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона б учинила в тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати, оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей. Після обговорення можна запропонувати дітям намалювати героїв фільму (мультфільму, гри) чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.

Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру «Режисери-мультиплікатори»: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм чи гру.

Під час комп’ютерного дозвілля варто звертати увагу на інформаційні системи та розвивальні ігри, а не на ігри, що засновані на емоційному збудженні (автоперегони, зоряні війни тощо).

Дуже корисно використовувати творчі завдання: малювання за допомогою комп’ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з пізнавальними системами.

Дитина повинна відчувати себе господарем комп’ютера, а не навпаки!

Пам’ятайте про ту відповідальність, що покладена на дорослих: зробити все можливе, щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.

/Files/images/1т.gif

КОНСУЛЬТАЦіЯ для БАТЬКІВ

«ЗДОРОВ’ЯТВОРЧІ ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ»


Здоров’язбережувальна і здоро’вяформувальна спрямованість освітнього процесу – важлива вимога базової програми і самого сучасного життя з його згубним впливом на організм людини. Реалізовувати це завдання. Зокрема, допоможе інтегрування в життєдіяльність дітей ефективних розвивально – оздоровчих технологій.

Оздоровчі технології терапевтичного спрямування

Сьогодні проблеми збереження здоров’я дітей набувають особливої актуальності. Обсяг розвивальної інформації яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводять до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров’я дітей. Одне з головних завдань дошкільного закладу – така організація освітнього процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров’я.

Базова програма приділяє особливу увагу впровадженню в освітньо – виховний процес здоров’язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих формах, забезпечують фізичне, інтелектуальне благополуччя малюків.

В умовах дитсадка вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та здоров’язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців.

Практика показала ефективність оздоровчих технологій терапевтичного спрямування. А саме: арт – терапії, піскової терапії, ігрової та казко терапії, сміхотерапії, музичної терапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає «лікування». Але в умовах дитсадка вровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дошкільнят. Розглянемо деякі оздоровчі технології.

/Files/images/7140.gif

КОЛЬОРОТЕРАПІЯ

Людинку все життя оточують кольори. Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття. Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно – рожеве оточення, в якому перебуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

Запропонуйте дітям обрати кольорову картку, яка їм подобається найбільше, а потім визначте, чи відповідають їхні почуття обраному кольору.

Орієнтовні емоційні значення кольорів:

Жовтий – радість;

Червоний – щастя;

Синій – образа, зосередженість;

Зелений – спокій:

Голубий – замріяність;

Сірий – сум;

Помаранчевий – піднесення, радісне здивування;

Коричневий – утома.

Діти віком від 1 року незалежно від національності і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам – червоному, жовтому, помаранчевому. Менш популярні у них синій, зелений, фіолетовий.

Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят. Діти найчастіше обирають кольори з характеристикою «яскравий», «світлий», «чистий». До похмурих, холодних, темних відтінків діти вдаються тоді, коли дорослі пропонують їм намалювати щось неприємне.

Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Розглянемо, як різні кольори впливають на організм.

^ Зелений колір: помічний при перевтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.

Червоний колір: ніби випромінює тепло, активізує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздратування.

Жовтий: колір радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитись на жовтий колір, то швидше відійдуть погані думки, поліпшиться настрій.

^ Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково – кишкового тракту, стимулює роботу щитовидної залози, підвищує апетит.

Голубий колір: знімає стрес і нервове напруження. Заспокійливо діє на організм, знижує артеріальний тиск.

^ Синій колір: ефективний в боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.

Фіолетовий і бузковій: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благородства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

Те, які кольори обираємо ми, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характеризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на дотик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнення, бажання чи небажання перебувати в цьому приміщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.

Нервова система здорової дитини потребує позитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе.

У практичній роботі з дошкільнятами умовно можна виділити три рівні використання кольоротерапії:
1.
Організаційні можливості кольору ( система освітлення та колірне оформлення інтер’єрів приміщень дитсадка).
2.
Педагогічні можливості кольору ( навчання, розвиток, виховання).
3.
Реабілітаційні можливості кольору ( оздоровлення, лікування, психологічний колорит ).

Виходячи із сказаного, рекомендовано проводити з дошкільниками таку роботу з кольоротерапії:
1.
Вправи на релаксацію ( «Зелений ліс», «Зоряне дихання» тощо ).
2.
Графічні вправи «Хвилинки – кольоринки» з метою заспокоєння дітей. Протягом 4 – 5 хв. Діти роблять кольоровими олівцями, фломастерами довільні малюнки. Це можуть бути просто лінії, круги, сніжинки, квіти тощо. Такі вправи заспокоюють дитину, дають їй змогу відпочити, отримати позитивні емоції.
3.
Міні – заняття з кольоротерапії рекомендовано проводити вже з раннього віку.

/Files/images/5c927e209eee (1).gif

АРТ-ТЕРАПІЯ


Арт-терапія – лікування мистецтвом. Відносно новий метод психотерапії, який досить широко використовується і в роботі з дошкільниками.

Запропонуйте вихованцям виразити свої емоції, почуття, проблеми за допомогою ліплення, малювання. Можна залучати й інші види мистецтва, театральні вистави, літературну творчість.

Перевага цього методу – відносна простота в застосуванні, багатство матеріалів, можливість поєднувати його з будь-якими іншими психотерапевтичними методами, серед яких: музикотерапія, танцювальна терапія, драма терапія, казко терапія, кольоротерапія, пісочна терапія.

Усі види мистецтва мають оздоровчий вплив на здоров’я дітей. Так, усім дітям необхідне щодня малювання, особливо з елементами фантазування.

Дуже важливим є читання як пасивний варіант арт-терапії та придумування різних казок та оповідок.

ПЕРЕВАГИ АРТ ТЕРАПІЇ


1.
Арт-терапія не має обмежень у використанні, оскільки не вимагає наявності особливих здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок, тож підходить кожному.
2.
Як засіб невербального спілкування вона особливо цінна для тих, кому важко передати свої переживання словами.
3.
Арт-терапія як засіб вільного самовираження та самопізнання передбачає атмосферу довіри, високої толерантності. Уваги до внутрішнього світу людини.
4.
Дає значний позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах.

/Files/images/6.gif

ПІСОЧНА ТЕРАПІЯ



Пісок і вода – найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок «поглинає» негативну енергію, «очищає» енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Матеріал для гри з піском:

Ящик відповідного розміру;

Чистий просіяний пісок;

Лійка з водою;

Набір мініатюрних фігурок з пластиліну, паперу, пластику, деталі конструкторів.

Роботу з піском доцільно починати з ігор на розвиток тактильно-кінестичної чутливості та дрібної моторики рук.

Тактильно-кінестичні відчуття – це відчуття, які ми отримуємо через рецептори на шкірі. Вони тісно пов’язані з розумовими операціями, з їх допомогою ми пізнаємо світ.

Можна запропонувати дошкільнятам:

«походити» долоньками по піску, залишаючи свої сліди;

Виконати долоньками і ребром долонь зигзагоподібні та колові рухи;

Складеними пальцями зобразити на піску сліди загадкових, казкових птахів, тварин;

Створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки ( квіти, дерева, травичка …)

^ Танцювально – рухова терапія

Танець – один з видів рухової терапії, який, зокрема, дає дитині також можливість самовиражатися, само реалізовуватися, передавати свої емоції та почуття.

^ Вправні рухи людини – обов’язків компонент емоцій. Немає такої емоції або переживання, які б не передавалися в рухах, і не лише в міміці, а й у жестах рук, рухах ніг, голови, тулуба, напруженні або розслабленні мускулатури, характері і темпі дихання тощо.

Через танці можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змогу краще усвідомити можливості свого тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров’я, а є ще й улюбленою розвагою. Педагог, спостерігаючи за групою під час танцю, оцінює сильні і слабкі сторони репертуару рухів учасників, після чого визначає, які з них змінити або вдосконалити.

/Files/images/3457504dc1d5.gif

СМІХОТЕРАПІЯ



Сміх буває різним: веселим і отруйним, радісним і сумним, розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором’язливим. І не кожен сміх позитивно впливає на наше здоров’я.

Окрім того, сміх як важливий спосіб дихання, за якого вдих подовжується, а видих, навпаки, скорочується, дає легеням можливість повністю звільнитися від повітря. Він також знижує частоту ритму серця, нормалізує артеріальний тиск, сприяє виробленню життєво необхідних гармонів радості. Реакція імунної системи на сміх прямо протилежна реакції на стрес. Навіть саме промовляння «хі –хі», «хо – хо», «ха – ха» дає клітинам імунної системи команду атакувати чужорідні для них тіла – віруси, злоякісні клітини тощо. Тому сміх рівнозначний прогулянці по лісу. Але цим позитивна дія сміху не вичерпується.

Якщо вам бракує часу на повноцінний відпочинок, застосовуйте сміхотерапію. Щоб діти росли здоровими, веселими, слід впроваджувати в освітньо – виховний процес «хвилинки – смішинки», розваги, гуморини. Елементи сміхотерапії слід використовувати під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз чи на перервах між заняттями тощо./Files/images/49990457_fc11d6f21cf1.gif

^КАЗКОТЕРАПІЯ



«Цілющі» властивості казки покладено в основу цілого напряму психотерапії – казко терапії.

Діти дуже люблять казки. У казковій формі легше побачити та зрозуміти свої вади й проблеми. Мета казко терапії – допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше – права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров’я.

Отже, тривале психологічне напруження, викликане страхом, призводить до дисбалансу в організмі дитини, а це, у свою чергу, викликає різні розлади, і як наслідок – серйозні хвороби.

Три – чоти річні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят. Чотири – шестирічні використовують образи фей, принцес… У дітей шести – семи герої схожі на них.

Кожне заняття казко терапією має закінчуватися обговоренням: «Чого навчила казка?»

/Files/images/iрпавку.jpeg

МУЗИКОТЕРАПІЯ

Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно – почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого – педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.

У повсякденному житті малят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне – мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я. Здоров’ятворчі та здоров’язбережувальні технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.




/Files/7105.gif

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Як боротися з дитячою істерикою

Проявіть витримку


Зробіть вигляд, що нічого страшного не відбувається. Так вам і самим буде легше зберегти спокій, який необхідно в даний момент. До того ж рівний голос, впевнені дії дорослого заспокійливо діють на дитину, іноді цього буває достатньо, щоб і він втихомирився. Але тільки іноді. Найчастіше крик не вщухає, сльози не припиняються.


Знайдіть причину


Згадайте і проаналізуйте все, що передувало істериці. Часто приводом настільки бурхливого прояву емоцій послужив незначний випадок, а причина криється у віддаленому минулому. Її обов'язково треба знайти і постаратися нейтралізувати, інакше істеричність сформується в дитини як риса характеру. А тоді буде зовсім важко і малюкові, і дорослим.
Одна з найпоширеніших причин - наслідки перенесеної хвороби, в результаті якої ослабла нервова система дитини. До того ж під час хвороби малюк був оточений підвищеним загальною увагою, а після одужання позбувся його. Ось він і вередує. Намагається знову привернути до себе увагу.
Глибинною причиною ітстерікі може бути емоційне перевтома. Свята, гості, відвідування кількох "ялинок" протягом двох тижнів ... Часто ми за кілька днів намагаємося нарозважати дитини "про запас", ламаємо звичний режим його життя, не замислюючись про негативні наслідки.
До емоційного перевтоми веде і нескінченне сидіння біля телевізора, коли дитина дивиться не тільки дитячі передачі, а й дорослі. Епізоди бійок, вбивств, дикі крики і лайка героїв мимоволі засвоюються дитиною як норма життя, що аж ніяк не сприяє зміцненню його нервової системи. У кожній родині є проблеми, які погано впливають на стан психіки малюка. Проаналізуйте їх, подивіться, як дитина на них реагує, постарайтеся "вирахувати" ті ситуації, коли його реакція неадекватна, зайво болюча.
Якщо ви як слід розберетеся в основних причинах істеричності самого маленького члена вашої родини, у вас з'явиться можливість усунути або хоча б пом'якшити їх.


Що послужило приводом


А привід може бути зовсім дріб'язковим:
• Збиралися йти з дитиною на прогулянку, але тут задзвонив телефон. Мама розмовляє з подругою, а напіводягнений дитина стоїть біля дверей і чекає.
• Одну дитину погладили по голівці, а іншому сказали, щоб він відійшов.
• Зламалася улюблена іграшка.
• Просто згадалася колишня образа.
• У дитячому саду або на вулиці дитину хтось перекривив.
.. Іноді ж привід більш серйозний - розлука з рідними, смерть домашньої тварини.
Неможливо перерахувати все, що може привести до афекту (так психологи називають стан істерики).


Педагоги радять


Як тільки ви помітите, що малюк дійсно впав в істерику:


• спробуйте відвернути його, зверніть його увагу на якийсь яскравий і цікавий предмет.
• Використовуйте іграшку, яка в ваших руках теж "заплаче чи засміється".
• Зверніть увагу на вмиваються кішку або грає собаку.
• Якщо ж приводом для істерики стало ваше неувага, як у випадку, коли наполовину одягнений дитина чекав, поки мама поговорить по телефону, вибачитеся перед ним (так, якщо ви не праві, ви повинні вибачитися перед малюком!), І в наступний раз не допускайте такої неповаги. Адже він - особистість, з якою треба рахуватися.
• Розв'яжіть у нього все тугі зав'язки, пояс, розстебніть верхні гудзики на одязі.
• Умийте дитини холодною водою. Дуже корисно підставити кисті рук під струмінь води. Постарайтеся, щоб струмінь потрапляла на зап'ястя, туди, де прощупується пульс. Можна бути наполегливішим, якщо дитина сама не хоче йти до умивальника.
• Заспокійливі краплі краще не давати, тому що вони чинять слабкий наркотичний вплив.
• Якщо дитина продовжує схлипувати, скажіть йому: "Ну перестань. Все вже добре". Він напевно втомився, треба дати йому можливість заспокоїтися, відпочити.
• Не "зводите рахунки" з малюком, не дорікайте його. Тим більше - не карайте. Він уже покараний. Краще подумайте, як надалі уникнути подібних сцен.


Через кілька годин


Розкажіть дитині про те, як було неприємно і вам, і всім оточуючим спостерігати його істерику. Домовтеся, що більше таке не повториться. Самі ж ще раз постарайтеся знайти причину, що викликала афект. Чи не криється вона в вашому поведінці, у ставленні до дитини? Подумайте, може бути, вам слід зайнятися самовихованням.


Хибна істерика


Часто діти лише імітують істерику, для того, щоб домогтися бажаного: лягають на підлогу, кричать, вимагають, щоб їм щось купили, дали, дозволили і т.п. Якщо під час афекту дитина дійсно не може сам контролювати себе і потребує допомоги дорослих, то під час таких "концертів" він прекрасно володіє собою.
Правда, буває, що малюк, зображуючи афект, так входить в роль, що й справді стає некерованим, тобто помилкова істерика переходить в справжню. Якщо ви бачите, що дитина "грає на публіку", зробіть вигляд, що ви його не помічаєте. Підіть в іншу кімнату, проявіть твердість і витримку. Як тільки дитина зрозуміє, що фокус не вдався-сльози відразу висохнуть. Навіщо ридати, якщо свого все одно не доб'єшся?

/Files/photogallery/liniya_cvety_s_devochkami.gif

/Files/images/99fd7e913244.png

Поради для батьків -

Розвиток творчих здібностей у малюків



Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини?
Однозначної відповіді на ці питання психологи ще не дали. Американський психолог Дж. Сміт запевняє, що навчання творчості стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:
1. Фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливість в будь-яку хвилину діяти з ними;
2. Соціально – економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримали негативної оцінки з боку дорослих;
3. Психологічні. У дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.
Але умови створені для малюків – це ще не все. Американський психолог Дж. Гауен розробив корисні рекомендації. Ось найцікавіші з них.
1. Створити дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.
2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.
3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.
4. Давайте дошкільняті побути одному і дозволяйте, якщо він того хоче, самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати його творчість.
5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов’язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.
7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.
8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби – якими б невдалими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.
9. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом покладатися в пізнанні на ризик/Files/images/91410867271315825496.gif

Кiлькiсть переглядiв: 600

Коментарi

  • kjgujui

    2017-01-16 11:01:15

    Hello. And Bye. солнечные батареи казань http://viessmann-kazan.ru/services/proektirovanie.html# http://viessmann-kazan.ru/services/sistema-otopleniya/odnotrubnaya-sistema-otopleniya.html http://viessmann-kazan.ru/services/proektirovanie/proektirovanie-otopleniya-chastnogo-doma.html http://viessmann-kazan.ru/services/vodyanoj-tjoplyj-pol.html http://viessmann-kazan.ru/services/vodopodgotovka.html...